Ахметов Рінат Леонідович

Освіта

Народився 21 серпня 1966 року в Донецьку у родині шахтаря з Татарстану. На початку 90-х років закінчив економічний факультет Донецького держуніверситету. Рік вступу Ахметова до вузу, а також рік завершення навчання досі так і не були позначені в жодному офіційному джерелі. 2001 року закінчив Донецький національний університет за спеціальністю маркетинг, кваліфікація – економіст.

Родина

Одружений, дружина – Лілія Ахметова (Смирнова), 1965 р.н. Сьогодні вона обіймає посаду голови ревізійної комісії ЗАТ СКМ. Попереднє місце роботи та посада, згідно зі звітною інформацією СКМ за 2006 рік, – Донецький завод гумо-технічних виробів, мотористка 2-го розряду.

У подружжя Ахметових двоє синів – Дамір (1988 р.н.) та Алмір (1997 р.н.). Мати бізнесмена Някія Насрединівна – голова наглядової ради ЗАТ СКМ.

Кар’єра

Здобув популярність у середині 1990-х років після того, як він змінив на посаді президента футбольного клубу «Шахтар» Ахатя Брагіна, який загинув внаслідок вибуху на стадіоні «Шахтар» у Донецьку 15 жовтня 1995 року.

Політика

Незважаючи на великий вплив у Донецькій області, тривалий час цурався політики. Ситуація змінилася напередодні помаранчевої революції.

Під час президентської виборчої кампанії 2004-го Ахметов активно підтримував провладного кандидата, прем’єр-міністра України Віктора Януковича, з яким у нього на той час давно склалися ділові та приятельські стосунки. Після перемоги Віктора Ющенка бізнес-імперія Ахметова, як багато хто тоді подумав, опинилася на межі колапсу. Серйозним потрясінням для підприємця восени 2005 року стала реприватизація меткомбінату Криворіжсталь, яким він володів на пару із Пінчуком. Втім, після “помаранчевої революції” з матеріальних втрат втрата Криворіжсталі виявилася дуже великою, але єдиною.

В результаті приходу до влади “помаранчевої команди” Ахметов зазнав деяких моральних витрат. Влітку 2005-го у правоохоронців виникла підозра, що він може стосуватися кримінальних розбирань 18-річної давності та кількох економічних злочинів. На адреси бізнесмена посипалися запрошення “на бесіду для надання свідчень”, потім були обшуки в його офісах і резиденції. Ахметов вирішив перечекати “негода” в одному з улюблених місць європейських багатіїв – тихому і спокійному князівстві Монако. А за кілька місяців “відпочинку та роботи” за кордоном спокійно повернувся в Україну і продовжив активно займатися не лише бізнесом, а й політикою.

Ахметов був і поки що залишається одним з основних спонсорів Партії регіонів. З нею він навесні 2006-го за №7 у виборчому списку прийшов до Верховної Ради V скликання. На політичній ниві, на думку експертів, звання рядового депутата та рядового члена парламентського комітету з питань економічної політики – аж ніяк не межа мрій та можливостей молодого, багатого та амбітного бізнесмена. Хоча за час перебування нардепом яскравими виступами та законодавчими ініціативами він не відзначився. Як не відзначився і регулярним відвідуванням засідань Верховної Ради. Варто зазначити, що Ахметов жодного разу не був присутній на 74-х засіданнях 6-ї сесії Верховної Ради.

У 2007-2012 роках. – народний депутат VI скликання від Партії регіонів (№7 у списку).

На парламентських виборах-2012 балотуватись у депутати відмовився.